Один із кращих (якщо не кращий!) літературних часописів сьогодення "Кур’єр Кривбасу" з середини дев’яностих радує читачів в Україні та далеко за її межами не лише найпомітнішими творами вітчизняних поетів та прозаїків, але й цікавими перекладами відомих іноземних письменників.

Разом з тим головний редактор журналу Григорій Гусейнов, будучи уродженцем Кіровоградщини, не забуває й про свою малу батьківщину. Підтвердженням цьому є, зокрема, перше цьогорічне число "Кур’єра" (№290-292). На його сторінках вміщено анонси двадцять дев’ятого номера кіровоградського журналу "Вежа", а також книг наших земляків Володимира Винниченка "Щоденник" (том четвертий), Григорія Клочека "Поетика візуальності Тараса Шевченка", Василя Марка "Аналіз художнього твору", Сергія Колісника "Бо я - українець".

Любителі справжньої поезії отримають насолоду, вчитуючись у вірші добірки "Пересохлі уста листопадів" новоархангельця за походженням, а тепер киянина, Петра Селецького:

Біль нового сторіччя.
Зневіра самотнього серця.
Знак повстання і зриву...
Несправджених намірів хіть.

У 1993 році в Кіровограді з ініціативи незабутнього Миколи Хомандюка було перевидано рідкісну книгу одного з наших земляків - корифея українського театру - Миколи Садовського "Спомини з російсько-турецької війни 1877-1878". Головний висновок, який випливає зі спогадів, полягає в тому, що "російська армія, яка воювала на Балканах, складалася в основному з українців" і Болгарія зі славної Шипки слухала тоді українських народних пісень із вуст солдатів-українців російської царської армії. "Кур’єр Кривбасу" згадує про цю подію, друкуючи не відомі досі широкому загалу мемуари Миколи Карповича "Підкарпатщина".

Нарешті, наш край проступає і в інших іпостасях решти публікацій журналу. Скажімо, в літературному листуванні Дмитра Кременя та Петра Сороки згадується про уродженця Бобринеччини Лейбу Бронштейна, котрий в одеській тюрмі став Львом Троцьким, і як цей "иудушка Троцкий" заснував "ленінську" газету "Правда"...

Втім, хто не має пророка у Вітчизні своїй, принаймні зможе познайомитися з перекладом "Чистилища" Данте Аліг’єрі.

Федір Шепель,

"Наш бізнес", 20 лютого 2014 року