Головна » Статті » Світ про нас |
ПЕРША СКРИПКА "ГЛОДОСЬКОГО СКАРБУ". Лауреатом мистецької премії стала Мирослава Которович
9 червня 1961 р. Володя Чухрій, десятикласник із села Глодоси (Кіровоградщина), повертаючись із колгоспного поля, де він допомагав матері, раптом побачив над головою степового орла, який кружляв, тримаючи в дзьобі впольованого ховрашка. Хлопець нагнувся за грудкою, щоб кинути нею у птаха, - і несподівано... провалився у землю. Грунт осипався, і перед очима Володі, ніби в кіно, відкрився скарб: ланцюжки, рештки зброї, стремена, фрагменти посуду, обривки тканини, а серед того добра - три кілограми скіфського золота та срібла... А 2006 року, отримавши Національну Шевченківську премію за колосальну працю-дослідження українського Степу "Господні зерна", письменник Григорій Гусейнов і головний редактор часопису "Кур’єр Кривбасу" поклав сто із лишком тисяч гривень на депозит, а на відсотки заснував літературно-мистецьку премію "Глодоський скарб". За ці п’ять років "співвласниками" "Глодоського скарбу" стали письменники Віктор Неборак, Емма Андієвська, Кость Москалець та кобзар Тарас Компаніченко. Цьогоріч "Глодоським скарбом" поділилися з відомою скрипалькою Мирославою Которович. Церемонія вручення премії відбулася минулого тижня у прямому ефірі передачі "Радіо "Культура" представляє..." у концертному комплексі Національної радіокомпанії. Григорій Гусейнов, віншуючи Мирославу Которович, зазначив, що "Глодоський скарб" - це метафора, адже заснована ним премія - це і відшукування саме мистецьких перлин України. На урочистостях був присутній директор Інституту літератури і член журі премії Микола Жулинський, який пригадав свої теплі дружні стосунки з незабутнім батьком пані Мирослави - Богодаром Которовичем, засновником ансамблю "Київські солісти", і поділився своєю вірою у те, що "цей рід нас іще не раз приємно здивує". Тому саме на часі зупинитися на здобутках пані Мирослави - згадаємо її музичне оформлення до поезій Ліни Костенко у аудіозбірці "Річка Геракліта". Крім того, Мирослава Которович - володарка гран-прі міжнародного конкурсу "Золота осінь", стипендіатка "Моцарт Академії" (Польща). З 1993 року вона стала солісткою ансамблю "Київська камерата", а з 1998 року гастролює багатьма країнами світу у складі камерного оркестру "Камерата Балтика" під орудою видатного скрипаля Ґідона Кремера. Із батьком, Богодаром Которовичем, Мирослава започаткувала серію дисків "Київські солісти грають": 2008-го побачив світ перший диск цієї серії "З романтичних часів". Зараз Мирослава готує до видання диск класичної музики для дітей, який записала в супроводі Державного камерного ансамблю "Київські солісти", де вона працює з 2001 року. Завдяки "Глодоському скарбу" Мирослава збирається випустити на СD останній прижиттєвий запис із батьком. Зі сцени Мирославу Которович вітала Емма Андієвська, яка прибула з Мюнхена, зичила скрипальці "якнайповнішої реалізації її таланту", та перекладач Максим Стріха, котрий і від імені Асоціації українських письменників і Тараса Федюка подарував Еммі Андієвській "Енеїду" і наголосив на тому, що "Андієвська будує українську державу у слові", як Мирослава - у музиці". Павло Щириця, "Україна молода", 20 квітня 2011 р. | |
Переглядів: 812 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |