Кур’єру Кривбасу - український літературний журнал

Презентація нового альманаху

courier-kr — Fri, 13 Jul 2018 11:01:23 GMT

Новий альманах "Kryvyi Rih. Ukraine"

courier-kr — Fri, 22 Jun 2018 09:44:05 GMT

Живемо в осібних світах, що не так часто перетинаються, - кожен з них має свій ареал та життєві маршрути. Кривий Ріг - це велетенський заміс, суміш епох та настроїв. Майбутні покоління, піднімаючись до рівня символічних узагальнень, спробують воскресити цей дивовижний край, зуміють дослідити його таємниці, збагнути потуги та закономірності" (Григорій Гусейнов. Kryvyi Rih. Ukraine: Альманах)

Минуле Криворіжжя таємниче і цікаве. З огляду на появу невідомого чи раніше забороненого це щодалі стає очевиднішим. Краєзнавці й дослідники гірничого краю тримають у своїх руках пусковий механізм не тільки нового прочитання існуючих норм, а й готуються до кардинальної ревізії минувшини.

Новий альманах "Kryvyi Rih. Uhraine" (Дніпро: Герда, 2018. - 464 с.: ілюстр.) упорядника та автора текстів, українського письменника Григорія Гусейнова містить розділ з історії Криворіжжя, у якому матеріали про заснування станції Кривий Ріг, про праці краєзнавця Віктора Гошкевича, історія життя петербурзького історика Олександра Лаппо-Данилевського, розповіді про родини поміщиків Деконських, Галковських, Мершавцевих, Шмакових, Добровольських тощо.

Другий розділ розповідає про райони Криворіжжя і життєписи відомих людей, вихідців із цих районів.

Завершальний розділ складають розповіді про провідних письменників Криворіжжя, імена багатьох з яких сьогодні вже не відомі.

Альманах містить 80% не відомої раніше інформації про Криворіжжя та сотні фотоматеріалів.

Ціна 200 грн.
Контакти 098-091-09-32.

Кур’єр Кривбасу. № 332-333-334, Липень-Серпень-Вересень, 2017

courier-kr — Tue, 17 Oct 2017 07:56:56 GMT

Третє число часопису 2017 року відкривається великим інтерв’ю з відомим письменником, класиком української літератури Валерієм Шевчуком "Кожен мусить народити себе сам".

У розділі ПРОЗА друкуються оригінальні тексти письменника зі Словаччини Івана ЯЦКАНИНА "Прірви", уривок з нового роману Володимира ДАНИЛЕНКА "Заклинання бобра", химерні есеї зі збірки прозових мініатюр "Дуже дивний будинок" Ярослава МЕЛЬНИКА "9865-й рік".

Розділ УНІВЕРС-прозовий містить уривки з "12 мандрівних оповідань" Габріеля Гарсія МАРКЕСА (з іспанської переклав Володимир ГОРЮНОВ).
У розділі ПОЕЗІЯ друкуються нова поетична добірка Василя МАХНА "Елегія повернення", нові вірші львівського поета Михайла ЗАРІЧНОГО "Вікно настіж" з переднім словом Андрія СОДОМОРИ "Заглядаючи у майбутнє".

У розділі УНІВЕРС опублікована добірка сучасного німецького поета Андреаса АЛЬТМАНА "Вірші останніх років" у перекладі Галини ПЕТРОСАНЯК.

Розділ ВИТОКИ друкує другу частину уривків з нової книжки спогадів Михайла СЛАБОШПИЦЬКОГО "Протирання дзеркала".

Розділ SCRIPTIBLE подає біографічно-творчі нотатки Анатолія КАЧАНА "У пошуках свого почерку", оповідання Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО "Василько" - про період відстоювання незалежності України за більшовиків, спомин письменника з Польщі Тадея КАРАБОВИЧА про друга, однодумця, талановитого поета, очільника Нью-Йоркської групи Богдана БОЙЧУКА "Від "вчора" до "другого пришестя".

Мар’яна НИЧКА пропонує рецензію на четверту прозову книжку молодого письменника Івана БАЙДАКА "Тіні наших побачень", що нещодавно вийшла друком у видавництві "Vivat" і зацікавила читацьку аудиторію свіжим поглядом на психологію людських стосунків, пошук життєвої гармонії головних героїв.

"Принцеси революції" - нова книжка Григорія Гусейнова

courier-kr — Tue, 05 Sep 2017 12:41:11 GMT

Історія персонажів книжки українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Григорія Гусейнова засвідчує, що все на світі змінюється і водночас залишається непорушним. Щойно після виходу художньо-документальних повістей про "принцес революції" - вчительку Галину Кузьменко, дружину Нестора Махна, та найвідомішу анархістку часів визвольних змагань, родом з Олександрівська, Марусю Никифорову - вони стали бібліографічною рідкістю. Доповнені тексти знайомлять читача з маловідомими сторінками життя двох уславлених жінок-степовичок часів української революції 1917-1921 років.

Гуртова ціна - 80 грн.
Придбати книжку в редакції - 90 грн.

Кур’єр Кривбасу. № 329-330-331, Квітень-Травень-Червень, 2017

courier-kr — Mon, 21 Aug 2017 07:53:03 GMT

У розділі ПРОЗА опубліковані уривки з нового роману "Дольче віта" Марії Микицей.

Розділ УНІВЕРС містить подачу сучасної словенської прози у перекладі Наталії Хороз та Мар’яни Климець - оповідання Андрея Блатника "Шоколадна поливка", Алеша Штегера "Готель", "Прощення", "Дерево"; продовжує публікацію роману Йоганна Вольфганга фон Гете "Вибіркові спорідненості" у перекладі з німецької Юрка Прохаська.

Розділ ПОЕЗІЯ подає вірші різних років з рукопису "Замінований рай" під загальним заголовком "Лад фабульний, лад старосвітський" від Володимира Базилевського.

У поетичному УНІВЕРСі друкуються добірка віршів американського поета, лауреата Нобелівської премії Боба Дилана "Весь час на вежах вартових" та лекція, з якою композитор і співак виступив на врученні Нобелівської премії (загальний переклад з англійської Миколи БАЙДЮКА).

Публікується добірка віршів Джозефа Фазано "Фігура" (переклад з англійської Оксани ЄФІМЕНКО).

У розділі ВИТОКИ зацікавлять читача фрагменти з нової книжки спогадів Михайла СЛАБОШПИЦЬКОГО "Протирання дзеркала" з підзаголовком "Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури".

У розділі SCRIPTIBLE містяться розвідка Маркіяна ДОМБРОВСЬКОГО "Orbis aphoristicus Андрія Содомори" про книжку "Афористичні етюди", що нещодавно вийшла у львівському видавництві "Апріорі"; есей Андрія ЛЮБКИ з Одеси до Балчика слідами Овідія "У пошуках варварів", рецензія Наталі Мельник на нову поетичну збірку Миколи Дмитренка "Сію квіти добра в українському слові", екскурс у двадцяті "Українські письменники і кіно 1920-х" від Лариси БРЮХОВЕЦЬКОЇ.

Доля нашої усмішки в руках наших дітей

courier-kr — Thu, 04 May 2017 09:11:53 GMT

26 квітня у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, що у Львові, відбулося нагородження цьогорічного лауреата Мистецької премії "Глодоський скарб" Андрія Содомори - письменника, перекладача, літературознавця. Вручав премію її ініціатор - Григорій Гусейнов, головний редактор журналу "Кур’єр Кривбасу".

Перед початком цієї акції авторові вдалося кілька хвилин поспілкуватися з Григорієм Гусейновим. Отже,

І. Міні-інтерв’ю з п. Гусейновим

- Пане Григорію, це вже десятий раз Ви вручаєте премію "Глодоський скарб"?

- Одинадцятий.

- А чому у Львові? Адже, здається, цю нагороду Ви постійно вручаєте в Києві?

- Хотілося якось змінити цей процес. Про Львів у мене святкове враження склалося.

- А як узагалі виникла та премія?

- У 2006 році я отримав Шевченківську премію. Вирішив використати її на загальнонародну справу. Сконтактувався з Михайлом Слабошпицьким, виконавчим директором Ліги меценатів, і запропонував йому разом заснувати таку нагороду. Андрій Содомора - вже 14-й лауреат за ліком. Бо два роки обирали по два лауреати. Це вже, знаєте, - як сім’я: всі знамениті.

- Можете назвати когось із них?

- Першим був Тарас Компаніченко, й останнім - Іван Яцканин, голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор журналу "Дукля". Серед них також - Віра Вовк, Ліда Палій, Емма Андієвська, Віктор Неборак… Не називатиму всі їхні титули…

- … бо читачі, гадаю, знають цих письменників, митців.

- Звичайно. З 1994 року ми почали видавати "Кур’єр Кривбасу". Але це не завжди легко вдавалося, бо…

- … фінанси, фінанси…

- Власне.

- А влада у нас - поза літературою, культурою - взагалі…

- Так, влада не дбала і не дбає про це. Громадськість працює - то ж, слава Богу, ще щось виходить. А влада - це, по-перше, податки, а по-друге, корупція. Для неї головне - гроші, гроші, власні статки.

Тепер, з вашого дозволу, шановні читачі, переходимо до головної частини матеріалу:

ІІ. Виступи при врученні премії "Глодоський скарб"

Григорій Гусейнов, письменник, головний редактор журналу "Кур’єр Кривбасу":

"Дякую за гарні слова Данилові Ільницькому. У мене - формальна функція вручення нагороди… Символічні речі відбуваються - якщо говорити ширше. 2007-й. Ми вручаємо Премію Тарасові Компаніченку. І це відбувається в Літературному музеї в Києві - у колишньому Колегіумі Галагана. А поруч - місце, де вінчалися Іван Франко й Ольга Хоружинська. І це поставило нам завдання: рано чи пізно будемо змушені приїжджати до Львова. Остання крапка: 2016-й. Книжка про смерть Хоружинської. Личаківський цвинтар. Троє чи четверо людей ідуть за її труною (!!!)
…Нині я тішуся, бо вручаю нагороду Андрієві Содоморі. І головне: в нас уперше, на 11-му варіанті нагородження, Андрій Содомора прочитає нам доповідь".

Андрій Содомора, письменник, перекладач, літературознавець, есеїст, професор кафедри класичної філології ЛНУ імемі І.Франка:
"Дякую за нагороду. "Глодоський скарб" нагадав мені про Трою. І казка, і реальність… Це висока честь отримувати її у Франковому Домі, де для мене виступати - також велика честь і відповідальність… Я щиро всім дякую. Це - не доповідь і не лекція. Це я поділюся кількома своїми думками. В душі людини - усмішка. Сьогодні - день особливий, 31 рік тому - аварія на Чорнобильській атомній… Коли я дивився на прапори, - подумав, що наш національний прапор - усміхнений: небесна блакить і земний простір. Тобто - душа усмішки. Наш прапор усміхнений двома барвами…

Висловлю кілька думок… Квітень. Квітка усміхається. Весна. А весна - це "сміються, плачуть солов’ї". Між сміхом і плачем є підвальна середина філософії - усмішка. Усмішка - це золото душі. Маля вві сні усміхається. Щось воно бачить. Але ніхто не скаже що. Енергія дивовижної усмішки доноситься до нас із того світу… Соломія Крушельницька завоювала світ своєю душею - співала "Родимий край, село родиме…"
…Поїзд Львів - Київ. Їхали після Чорнобиля, з Юрком Ковалем. Були два шахтарі. Один із них сказав: "Ситий! Чого ще треба?" Мене жахнула ця думка. Усмішка і тупа ситість - несумісні речі… Усмішка Горація, Овідія - найцікавіше досягнення античності.
…Коли не поєднується тіло з душею - це страшно. Як казав Горацій? "Спочатку природа своїм виявом дарує нас всередині, а тоді язик (переказом душі) виносить усі ці порухи".
…З чого ми сміємося? А як пояснити, з чого ми усміхаємося? Усміх думки набуває тілесного вияву.
…Коли кажемо "не хвилюйся", - то це морське плесо. Наскрізна метафора - море і людська душа: "не хвилюйся!"
…Ціла наша історія - це прагнення повернути Україні усмішку. Бо дуже важко, коли Україна сумна.
…Освіта. Повинна бути усміхнена. Якщо вона не усміхнена, - нічого не буде.
…Людина покликана володіти своїми емоціями. Про це говорив Архелог… Наша доба відходить від світу живої природи. Все ніби справжнє - і ніби несправжнє. "Тіпа і карочє" виникло - ніби таке, ніби не таке; ніби є і ніби не є.
…1472 рази слово "серце" читаємо у творах Івана Франка. Хоча він - і "Каменяр".
…Онук. Загадка усмішки. Доля нашої усмішки в руках наших дітей".

Микола Ільницький, член-кореспондент НАН України, письменник; завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ імені І.Франка:

"Вітаю Андрія Содомору з високою нагородою - "Глодоським скарбом". Хочу сказати, що Музей цей - скарбниця нашої духовності. Сюди повинні приходити люди, багато людей. Я знаю А. Содомору - ми ровесники. Він починав як самітник. Починав з перекладу. Він - людина, яка почула голоси всієї античної літератури. Переклади А. Содомори є філігранними. Андрій Содомора - митець великого формату. У нас у Львові була і є перекладацька школа… Я думаю, що всі, очевидно, так думають, що те, що зробив Содомора - не завершення, а продовження цієї школи. Школа перекладацька має поширюватися. Такий потік асоціацій, де через деталь художню створюється панорама, широкий простір. І слава Богу, що він має все те золото у своїй душі… Дякую панові Григорію за його передчуття - хто гідний Премії".

Сергій Тримбач, письменник, кінодіяч, заступник голови Шевченківського комітету:

"Глодоський центр перенесеться до Львова. Хоча б тому, що у Львові живе Андрій Содомора. Україна повинна бути усміхненою. Олександр Довженко запитував: "Що це за Україна - ойкають?" Коли в Україні така велика сміхова культура.

…Дуже точно обрано місце вручення нагороди. Серед означень І.Франка - перше: "мислити". Бо в нас якось так виходить, що письменник - це емоції. А з головою ніби не дуже дружить… Часи нині: слів так багато, що ми їх часто чуємо як шум. Так-от, пане Андрію, ви - "не тіпа". Ви - людина, яка працює зі словом. В українському слові - і Вергілій, і Горацій… А Содомора для мене - мислитель. У мене буде ідея: зробити про Вас фільм. Я хочу подарувати вам ілюстровану історію українського кіно - від 1896 до 2016 років. Я почув, що ви любите кіно - і правильно робите. У нас, в Україні, мусить бути інтелектуальне кіно".

ІІІ. Замість зауваги

Виступи відомих письменників подано, звісно, у скороченому варіанті. Додамо, що відкривав Вшанування Андрія Содомори директор Музею Івана Франка, кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз, модерував акцію кандидат філологічних наук Данило Ільницький (Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України).

Акція викликала у львів’ян надзвичайне зацікавлення. Невеличке приміщення Музею ледве вмістило тих, хто нині все ж таки живе літературою, мистецтвом, а головне - майбутнім рідної Вкраїни.
Будемо сподіватися, що львівські творці духовності ще не раз "змусять" керівництво "Глодоського скарбу" вручати відповідні премії саме їм і саме у Львові.

Спілкувався і слухав промовців Богдан Залізняк,
керівник прес-центру наукової журналістики
ЗНЦ НАН України і МОН України,
член НСПУ і НСЖУ, кандидат філологічних наук,
м. Львів

Одинадцяте вручення Мистецької премії "Глодоський скарб"

courier-kr — Thu, 13 Apr 2017 07:41:41 GMT

26 квітня 2017 року о 15:00 у залі літературної експозиції Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (вул. Івана Франка, 150/152) відбудеться особлива подія. Особливою вона буде і для музею зокрема, і для культурно-мистецького життя Львова загалом, і, врешті, - особлива вона у всеукраїнському масштабі. Лауреатом цьогорічної премії „Глодоський скарб” став відомий письменник, есеїст, перекладач і літературознавець Андрій Содомора.

Андрій Олександрович Содомора - автор прозових і поетичних творів, нарисів, образків і медитацій, есеїв, досліджень літературознавчого і культурологічного характерів, низки перекладів з давньогрецьких і давньоримських авторів, на сьогодні є найкращим знавцем античності в Україні. Та, властиво, не просто знавцем, а осмислювачем, ретранслятором та актуалізатором у найрізноманітніших жанрах і формах, а передусім у власній творчості. Андрій Содомора - великий майстер малих форм: чи то поетичних мініатюр, чи то настроєвих новел і медитацій, аналогів яких в українській літературі, певно, й не знайти і які вже віддавна здобули вдячну читацьку аудиторію.

Прикметність цьогорічної церемонії нагородження "Глодоським скарбом" у тому, що вперше за свою одинадцятирічну історію вона відбуватиметься у Львові - місті, особливо важливому для Андрія Содомори. І не тільки тому, що тут він прожив усе доросле життя, але й тому, що впродовж десятиліть творчо пізнавав місто, і саме Львів став матеріалом для універсалізації багатьох важливих та особливо близьких йому тем.

Фундатором премії є відомий український письменник Григорій Гусейнов, головний редактор часопису "Кур'єр Кривбасу". Премію було засновано 2007 року, і відтоді щорічно її лауреатами є знакові письменники та діячі культури.

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, знаний як Дім Франка, - це місце, де культурно-мистецькі заходи відбуваються не так часто. Церемонія нагородження премією "Глодоський скарб" стане чи не першою подією в оновленому музеї, відтепер важливій точці на культурній карті Львова, місці, де збиратимуться вчені і митці, письменники і музиканти, малярі і громадські діячі, об'єднані Франковою ідеєю "цілого чоловіка". Андрій Содомора - живе втілення цього ідеалу, і не тільки тому, що є автором цікавих евристичних студій про Івана Франка, але й тому, що своєю творчою діяльністю показує приклад живого літератора, людини тонкої, але водночас принципової.

Львівське вручення "Глодоського скарбу" пройде у форматі лекції Андрія Содомори під назвою "Усмішка". Нового лауреата представлятимуть і вітатимуть фундатор премії Григорій Гусейнов, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, літературознавець, франкознавець і громадський діяч Богдан Тихолоз, член-кореспондент НАН України, професор Львівського національного університету Микола Ільницький, спеціальний гість із Києва - кінокритик, кінознавець і кіносценарист Сергій Тримбач, а також львівський музичний етногурт "Курбаси".

Модеруватиме захід літературознавець та есеїст Данило Ільницький.

Контакти оргкомітету 098 091 09 32.

Кур’єр Кривбасу. № 326-327-328, Січень-Лютий-Березень, 2017

courier-kr — Thu, 02 Mar 2017 12:11:11 GMT

Розділ ПРОЗА подає автобіографічні тексти Андрія КОНДРАТЮКА з циклу "Новели нашого хутора", оповідання Любові ПОНОМАРЕНКО "Дзвоник для Шарлотки", життєву повість Роксани ХАРЧУК "Все про мого сина", чотири нових оповідання Олега КОЧЕВИХ під загальною назвою "Light jazz".

У розділі УНІВЕРС починається публікація роману відомого німецького письменника Йоганна Вольфганга фон ГЕТЕ "Вибіркові спорідненості" (текст майстерно переклав Юрко ПРОХАСЬКО), а також друкується оповідання знаного німецького письменника-романтика Макса ДАУТЕНДЕЯ "Пісня дощу" (переклад з німецької Тетяни та Катерини КУДРІНИХ), переднє слово до якого подає Катерина КУДРІНА.

Розділ ПОЕЗІЯ пропонує нову поетичну добірку про карпатський край Петра МІДЯНКИ "ПОЕЗІЇ", дещицю нових віршів Івана ЛУЧУКА "Хоч щось про ніщо", серед яких - і постмодерні львівські лімерики.

УНІВЕРС-поетичний містить рубрику Валерії БОГУСЛАВСЬКОЇ "Хвіртка до загубленого саду", у якій подано вірші поета Альтера ЕССЕЛІНА "Пережиті мною дні" та переднє слово "Усі батьки ночами створюють вірші" Валентини КУЗНЕЦОВОЇ.

Розділ ВИТОКИ знайомить з уривком з майбутньої книги Володимира ПАНЧЕНКА про Миколу ЗЕРОВА "Київські "табунки" 1919-1920 років".

Містить публікацію невідомої і ніде досі не друкованої автобіографічної записки письменника-емігранта Ігоря КОСТЕЦЬКОГО "Попередня сповідь" та початок листування Ігоря КОСТЕЦЬКОГО з видатним українським малярем-експресіоністом Юрієм СОЛОВІЄМ, який належав до відомого грона митців "Сім’я ХОРСА" (переднє слово Марка Роберта СТЕХА "В "Сім’ї ХОРСА").

Зацікавить читача публікація уривків зі щоденника Марти ТАРНАВСЬКОЇ "Українці на Міжнародному конгресі ПЕН 1986 року".

У розділі SCRIPTIBLE - уривок з майбутньої книжки "Розмови про життя і мистецтво": "Бесіди" Галини ПАГУТЯК та Олександра КЛИМЕНКА.

Ярослав ГОЛОБОРОДЬКО продовжує цикл текстів про Нобелівських лауреатів "L-Nobeлістика ХХІ" розповіддю про Боба Ділана "Сонграйтер, який більше ніж сонграйтер".

Кур’єр Кривбасу. № 320-321-322, Липень-Серпень-Вересень, 2016

courier-kr — Thu, 03 Nov 2016 08:59:23 GMT

У ПРОЗІ друкуються оповідання Галини ПАГУТЯК "Жінка з Горлівки", останній "дотик любові" до читача Романа ІВАНИЧУКА "Танго", три зовсім нових, незнайомих українським читачам оповідання Ярослава МЕЛЬНИКА, три новели - "Спляча Аріадна", "Криївка на Іститутській", "Ієрогліф" - від Людмили ТАРАН, модерні оповідання Василя КАРП’ЮКА "Так довго жити просто непристойно".

Розділ УНІВЕРС подає уривок з триптиха відомого сучасного білоруського письменника Бориса ПЕТРОВИЧА "Стах" (переклад Наталії КУЛІШ), переклад з іспанської книжки Хуана Рамона ХІМЕНЕСА "Платеро і я" з переднім словом Євгена БАРАНА (українською переклав Юрій АНАНКО), подачу Віри ВОВК "Тема Орфея в португальській і бразилійській літературі" "REVISTA ORFEU", "Поезії" польського публіциста, журналіста Казімєжа БУРНАТА (у перекладі Ігоря ПІЗНЮКА).

Розділ ПОЕЗІЯ містить нові вірші Маріанни КІЯНОВСЬКОЇ про Перший Бакинський міжнародний поетичний фестиваль 2015, нову поетичну добірку Раїси ЛИШОЇ "Вістителю мандрів", присвячену світлій пам’яті Олега ЛИШЕГИ, нові вірші Віктора ВИНОГРАДОВА "Відбілена земля".

Розділ ВИТОКИ подає "ліричну сповідь останнього динозавра" "Інший Улян" від Павла ЩИРИЦІ, невідомі переклади Назара ГОНЧАРА австрійського лірика Крістіана ЛЬОЙДЛЯ "Знайдене між сторінок", новелю Юрія КОСАЧА "Чудесна балка" з передмовою Марка Роберта СТЕХА "Воєнні відлуння "романтики вітаїзму".

У розділі SCRIPTIBLE публікуються уривки з повісті грузинського поета, режисера Гурама ПЕТРІАШВІЛІ "Давид і Григорій" (переклав Іван АНДРУСЯК), рецензії Володимира ПОГРЕБЕННИКА "Есеїстична книжка про "буковинську орлицю" Ольгу КОБИЛЯНСЬКУ та Лесі ШЕВЦОВОЇ "Смакувати солодощі життя разом із "Шалахмонесами" Григорія ФАЛЬКОВИЧА, матеріал Уляни ГЛІБЧУК про творчість мисткині, поетеси, перекладачки Валентини ДАВИДЕНКО "Під куполом світла...", статтю Мар’яни БАРАБАШ про "поезію як спосіб увиразнити людину" "Уречевлювання речей", "Рефлексії на тему художньої зрілості" від Ігоря КОТИКА.

Добридень, "Кур'єре Кривбасу"

courier-kr — Wed, 14 Sep 2016 07:44:58 GMT

Щойно у видавництві "Ярославів Вал" (Київ) вийшла книжка листів 220 авторів та активних читачів журналу "Кур’єр Кривбасу", присвячена 20-літній історії часопису. Редакція не має наміру давати їх у книжкову мережу, а вважає за свій обов’язок, щоб видання дісталося родинам авторів листів, у бібліотеки та наукові заклади, а також тим, хто цікавиться жанром епістолярії.

Ціна книжки без поштових витрат 200 грн.

За довідками звертатись за телефоном: 098-091-09-32

У томі майже на 500 сторінок представлені листи таких дописувачів:

Олександр АНДРУЩУК
Віктор БАРАНОВ
Василь БАРЛАДЯНУ-БИРЛАДНИК
Олесь БЕРДНИК
Петро БІБА
Микола БІЛАН
Василь БОГОМОЛ
Валерій БОЙЧЕНКО
Василь БОРОВИЙ
Ніна БОРСУК
Анатолій БОРТНЯК
Володимир БРОВЧЕНКО
Андрій БУРЯЧОК
Марія ВАЛЬО
Петро ВАРГАТЮК
Леонід ВИШЕСЛАВСЬКИЙ
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
Дмитро ВІТЮК
Анатолій ВОРФЛИК
Павло ГЛАЗОВИЙ
Микола ГЛУЩЕНКО
Григорій ГНАТЮК
Іван ГНАТЮК
Валерій ГОНЧАРЕНКО
Анна-Галя ГОРБАЧ
Василь ГОРБАЧУК
Галина ГОРДАСЕВИЧ
Валентин ГРАБОВСЬКИЙ
Михайло ГРИГОРІВ
Юрко ГУДЗЬ
Олекса ГУРЕЇВ
Андрій ДАНЧЕНКО
Ярослав ДАШКЕВИЧ
Євгенія ДЕЙЧ
Анатолій ДІМАРОВ
Ростислав ДОЦЕНКО
Володимир ДРОЗД
Ірина ДУМАНСЬКА
Петро ЖУР
Юрій ЗАВГОРОДНІЙ
Марія ЗАЙЦЕВ
Юрій ЗБАНАЦЬКИЙ
Ніла ЗБОРОВСЬКА
Григорій ЗЛЕНКО
Михайло ЗОРІН
Віктор ЗУБАР
Оксана ІВАНЕНКО
Валерій ІЛЛЯ
Маргарита ІЛЬНИЦЬКА
Іван ІОВ
Федір ІСАЄВ
Ольга ІСАЄВИЧ
Ярослав ІСАЄВИЧ
Абрам КАЦНЕЛЬСОН
Ігор КАЧУРОВСЬКИЙ
Володимир КАШКА
Марія КЕЙВАН
Петро КИРИЧОК
Олександр КЛИМЧУК
Тетяна КОВАЛЕНКО
Григорій КОВАЛЬ
Євген КОВСЬКИЙ
Василь КОЗАЧЕНКО
Клавдія КОЗЛОВСЬКА
Анатолій КОЛІСНИЧЕНКО
Данило КОНОНЕНКО
Євген КОНЦЕВИЧ
Віктор КОПТІЛОВ
Віктор КОРДУН
Леонід КОРЕНЕВИЧ
Віктор КОРЖ
Валентин КОРНІЄНКО
Роман КОРОГОДСЬКИЙ
Михайлина КОЦЮБИНСЬКА
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ
Юлій КОЦЮБИНСЬКИЙ
Валько КРАВЧЕНКО
Степан КРИЖАНІВСЬКИЙ
Ігор КРОПИВНИЦЬКИЙ
Володимир КУДРЯВЦЕВ
Андрій КУЗЬМЕНКО
Зенон КУК
Володимир КУПЧЕНКО
Любомир КУРИЛКО
Леонід КУЦЕНКО
Микола КУЧЕР
Роман КУЧЕРЯВИЙ
Борис ЛАВРИНЕНКО
Юхим ЛАЗЕБНИК
Борис ЛЕВІН
Ірина ЛЕВЧАНІВСЬКА
Тетяна ЛІСОВА
Леонід ЛІЩИНА
Олекса ЛОГВИНЕНКО
Олександер МАЛИЦЬКИЙ
Василь МАРКО
Василь МАРКУСЬ
Михайло МЕДУНИЦЯ
Михайло МИЦЕНКО
Микола МІРОШНИЧЕНКО
Аттила МОГИЛЬНИЙ
Антон МОРГОВСЬКИЙ
Валентин МОРОЗ
Михайло МОСКАЛЕНКО
Олекса МУСІЄНКО
Ніна МУХІНА
Андрій М’ЯСТКІВСЬКИЙ
Павло НАНІЇВ
Єва НАРУБИНА
Микола НЕГОДА
Андрій НЕДЗВІДСЬКИЙ
Роман НЕМИРОВСЬКИЙ
Тетяна НЕЩЕРЕТ
Юрій НІЗЕЛЬСЬКИЙ
Наталка НІКУЛІНА
Олена НІКУЛІНА
Андрій НІМЕНКО
Леонід НОВИЧЕНКО
Роман НОВОСАД
Григорій НУДЬГА
Ілля ОЛІФЕРОВСЬКИЙ
Іван ОЛІФІРЕНКО
Євдокія ОЛЬШАНСЬКА
Дмитро ОНКОВИЧ
Олексій ОПАНАСЮК
Олег ОРАЧ
Петро ОСАДЧУК
Ярослав ПАВЛЮК
Петро ПАРХОМЕНКО
Анатоль ПЕРЕПАДЯ
Ростислав ПИЛИПЧУК
Микола ПЛАХОТНЮК
Сергій ПЛАЧИНДА
Віктор ПЛІЧКО
Федір ПОГРЕБЕННИК
Анатолій ПОГРІБНИЙ
Юрій ПОКАЛЬЧУК
Галина ПОЛЯКОВА
Ренат ПОЛЬОВИЙ
Євген ПРІСОВСЬКИЙ
Гаврило ПРОКОПЕНКО
Анатолій ПРОНЧЕНКО
Володимир П’ЯНОВ
Петро РЕБРО
Іван РОДІЧКІН
Тетяна РОМАНИШИН
Ігор РОСОХОВАТСЬКИЙ
Петро РОТАЧ
Микола РУДЕНКО
Микола РУДИК
Василь САГАЙДАК
Степан САПЕЛЯК
Віталій САРБЕЙ
Микола САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ
Євген СВЕРСТЮК
Леоніда СВІТЛИЧНА
Кость СВІТЛИЧНИЙ
Віктор СВЯТЕЛИК
Юрій СЕМЕНКО
Любов СЕМЕНОВА-РУДЕНКО
Микола СЕРДЮК
Григорій СИВОКІНЬ
Софія СИМИРЕНКО
Григорій СИНИЦЯ
Володимир СІРЕНКО
Василь СКРИПКА
Анатолій СКРИПНИК
Василь СКУРАТІВСЬКИЙ
Яр СЛАВУТИЧ (Григорій ЖУЧЕНКО)
Микола СМОЛЕНЧУК
Олександер СМОТРИЧ
Віктор СОКОЛОВ
Оксана СОЛОВЕЙ
Микола СОМ
Юрій СТАДНИЧЕНКО
Борислав СТЕПАНЮК
Микола СТУДЕЦЬКИЙ-СКЕЛЯ
Микола СУХОВ
Леонід ТАЛАЛАЙ
Микола ТАРАТИН
Євгенія ТАРАТУТА
Станіслав ТЕЛЬНЮК
Юрій ТИЧИНА
Дмитро ТКАЧ
Віра ТКАЧЕНКО
Андрій ТОБІЛЕВИЧ
Микола ТОПОЛЬНИЦЬКИЙ
Сергій ТХОРЖЕВСЬКИЙ
Олесь УЛЬЯНЕНКО
Василь ФАЩЕНКО
Марія ФІШЕР-СЛИЖ
Анатолій ХАРЛАНОВИЧ
Микола ХИЖНЯК
Микола ХОЛОДНИЙ
Микола ХОМАНДЮК
Юрій ХОРУНЖИЙ
Григорій ХРАПАЧ
Віктор ЧАБАНЕНКО
Леонід ЧЕРЕВАТЕНКО
Петро ЧИЧКАНОВ
Марія ЧОРНА
Василь ШАМРАЙ
Іван ШАПОВАЛ
Анатолій ШЕВЧЕНКО
Іван ШЕВЧЕНКО
Анатолій ШЕВЧУК
Василь ШЕВЧУК
Михайло ШЕРЕМЕТ
Тетяна ШОСТАК
Микола ШУДРЯ
Віктор ШУЛЬГА
Іда ШУЛЬКІНА
Олекса ЩИРИЦЯ
Володимир ЮГОВ
Галина ЮР’ЄВА
Василь ЮХИМОВИЧ
Олекса ЮЩЕНКО
Віктор ЯРОШ
Анатолій ЯХНІЧ
Вадим ЯЦИК
Юрій ЯЧЕЙКІН