Четвер, 28.03.2024, 18:18
Вітаю Вас! | RSS
З питань розміщення реклами в журналі звертайтесь за телефоном: (098)091-09-32, (0564)74-90-50
Прайс-лист на книжкову продукцію



Категорії розділу
Світ про нас [89]
Премії [22]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Редакція Газети "Звезда-4"
Наш Блог
ЛітАкцент
ЛітФорум
Головна » Статті » Світ про нас

Михайло Слабошпицький: "Глодоський скарб" - премія виключно за талант!"
- Пане Михайле, розкажіть, будь ласка, про передісторію виникнення премії?

Разом з Григорієм Джамаловичем та Миколою Григоровичем ми насамперед прагнули вигадати оригінальну нагороду, таку, що була б пов’язана з Батьківщиною пана Григорія - Херсонськими степами (Родом він із дивовижного степового містечка Глодоси).
І якось випадково він розповів нам історію - епізод самодіяльної української археології.
На Кіровоградщині в далекому селі Глодоси знайшовся свій маленький шліман. Року 1960-го школяр пас худобу на березі річки. Несподівано його увагу привернув дивний блискучий предмет, який проступив із розмитої дощами землі. Насправді ж це було скіфське старовинне поховання. Виробів із самого лише золота виявили близько семисот - на два з половиною кілограми, а зі срібла - ще більше. Нині глодоський скарб зберігається в музеї коштовностей, що на території Києво-Печерської лаври.
Ми подумали, що це метафора, особливий символ того, яка дивовижна наша українська земля. Навіть якщо золото не можна знайти будь-де, то це означає, що людина і є тим скарбом землі. Назва була схвалена майже одноголосно.

- Що безпосередньо стало підгрунтям до запровадження нової літературно-мистецької премії?

- Щоб з’явився "Глодоський скарб", треба було не багато: щоб Григорій Гусейнов написав свою грандіозну епопею "Господні зерна". Аби він оживив український степ, який видається випаленою землею поза часом. Це безпрецедентне явище не лише для української культури, а й літератури, адже така книга - справжній вчинок. Потім було достатньо грошей, які пан Григорій отримав як нагороду за Національну Шевченківську премію та вирішив започаткувати воістину богоугодну справу.

- Хто вона - лауреат п’ятої ювілейної премії?

- Ми звикли до психології письменників, тому вирішили, що цього року нагороду повинен отримати особливо вишуканий митець, красуня, талановита музикантка. Довго думали над тим, хто це має бути. А потім вирішили, що цього заслуговує лише представник такого видатного, величного роду України - Которовичів - пані Мирослава. Коли вона бере у руки скрипку, ми всі знаходимося під чаром музики - бароко, своєрідного духу Відня.
Бачу, що ми не помилилися з вибором: не пам’ятаю, коли я востаннє бачив так багато людей на подібних заходах. Це надзвичайно приємно.

- Чим "Глодоський скарб" відрізняється від інших нагород?

- Я входжу до складу всіх можливих і не можливих комісій. Сьогодні бачимо, як нагороджують за вислугу років, за те, що теща хвора, за те, що ногу зламав, але "Глодоський скарб" - єдина премія, яка дається тільки за талант.

- Чи вважаєте Ви, що держава недостатньо популяризує свої надбання, премії, а справжні таланти стають відомими за кордоном, залишаючи Батьківщину?

- Кажуть так: "Як ордени є, то їх треба мати, і бажано усі". Тут слід говорити про ставлення творчої людини до нагород. Мені здається, що поету не доконче слід вмирати за ордени, але коли йдеться про професійну відзнаку, то, зрозуміло, що будь-який письменник прагне, аби його відзначили вищим професійним визнанням. Дуже часто ми не можемо спопуляризувати премію, зробити її авторитетною. Це вдалося Григорію Гусейнову. Відзнака "Глодоський скарб" дійсно прекрасна. У Франції, наприклад, 2500 літературно-мистецьких премій, але для митців не має значення, яку грошову винагороду вони отримають - мільйон, як-то за Нобелівську премію, чи десять євро, як за Гонкурівську. Річ не в матеріальному аспекті, а в престижі кожної окремої премії.

- Чи можете Ви сказати, що "Глодоський скарб" - нагорода, яка не залежить від політичних негараздів?

- Задумаймося над таким феноменом: уявімо, що тут на сцені сидять наші політики. Чи Ви почули б добре слово цих людей одне про одного? Коли я думаю про феномен цієї премії та її лауреатів, мені приємно усвідомлювати, наскільки культурна та мистецька українська еліта, яка незрівнянно вище за політичну. Якби були б такі політики, як наші лауреати, то я впевнений, що ми були б зовсім іншою Україною. Слава Богу, що в нас є митці такого калібру. Якщо Україна і вистоїть, то передусім завдяки культурі, а якщо і здивує світ, то лише мистецтвом. 
Категорія: Світ про нас | Додав: courier-kr (05.05.2011)
Переглядів: 745 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: