До Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара завітав відомий письменник, журналіст, головний редактор та організатор журналу "Кур’єр Кривбасу" Григорій Гусейнов. Зустріч відбулася в недавно створеній аудиторії „Літературне Придніпров’я". Гість презентував студентам факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства свою нову книгу-тритомник.

Критик Володимир Даниленко, відзначаючи творчий здобуток Григорія Гусейнова, у свій час зазначив, що він є епохальним письменником - індикатором літературного процесу сучасності. Привітати письменника до студентської аудиторії прийшли голова Дніпропетровської організації Національної Спілки письменників України Леся Степовичка, поет, перекладач Семен Заславський та інші.

Завідувач кафедри української літератури ФУІФМ Наталя Олійник, вітаючи гостя, відзначила, що вересень на факультеті надзвичайно творчий і насичений, адже нещодавно пройшли традиційні Загребельнівські читання та літературні читання, присвячені 70-річчю поета, правозахисника Івана Сокульського. "Сьогодні важливою для нас є зустріч з письменником Григорієм Гусейновим, який, незважаючи на ущільнений графік, знайшов час для студентів. На нашому факультеті сформувалася школа з вивчення сучасної української прози. І нині є усі підстави для наукового аналізу творів Григорія Гусейнова. Під час набору аспірантів ми уже беремо це до уваги". Наталя Петрівна "освідчилася в коханні" журналу "Кур’єр Кривбасу", номери якого незмінно є в її робочому кабінеті.

Григорій Гусейнов подарував кафедрі української літератури тритомник „Незайманих снігів", а всім студентам і викладачам за гарні питання - по примірнику „Кур’єра Кривбасу". Григорій Джамалович зізнався, що дуже розчулений зустріччю зі студентами-філологами: "Письменник, як правило, індивідуаліст і величезний егоїст - живеш, так би мовити, "біля станка" й нічого навколо не бачиш. І коли перед тобою такі прекрасні очі, починаєш усвідомлювати, що варто писати і працювати далі. У житті я намагаюся не обманювати, бути толерантним. Вважаю, що написав небагато, бо справжній письменник повинен писати якісно і більше викреслювати, якщо інакше - то вже графоманство. У книзі, яку я вам подарував, міститься 15 мандрівних історій, що протягом життя відбувалися зі мною. Відібрано лише 15, тому що інші тривають й донині. Ці реальні сюжети боліли мені, деякі почалися ще в моєму дитинстві. Завжди згадую щемні епізоди, які потім виливаються на папері. Хочеться переконати співвітчизників, що Україна існує, як усі народи, - з пам’яттю, з повагою до тих, хто себе присвятив служінню їй, дбав про неї. Серед мандрівних історій - дві зустрічі з видатним українським художником Данилом Нарбутом. Перша моя мандрівка була в село Кам’янка, що біля Кривого Рогу та Апостолового, до двох видатних українців - Михайла Чхана та Івана Іова. Спостерігаючи за ставленням односельчан до цих людей, зрозумів, що не писати про них не можу. А один із сюжетів пов’язаний з класиком українського театру Марком Кропивницьким".

Леся Степовичка подарувала письменникові хризантеми, промовивши: "Вони білі і чисті, як і твої "Незаймані сніги", як наше ставлення до Григорія Гусейнова, "талановитого орла, який літає високо". За словами Лесі Степовички, письменник привідкрив нам свою кухню краєзнавця, але незвичайного - не просто кабінетного. Гусейнов мандрує степовою Україною, шукає зерна, які були колись розкидані, затоптані і знищені - знаходить ці Господні зерна і з ними повертає нам забуту Україну".

Величезною духовною напругою є любов до України і людей, яких уже немає, але вони проростають із книг Григорія Гусейнова („Січеслав”, 26 (4) 2010 ).