Вівторок, 19.09.2017, 22:47
Вітаю Вас! | RSS
З питань розміщення реклами в журналі звертайтесь за телефоном: (098)091-09-32, (0564)74-90-50
Прайс-лист на книжкову продукцію



Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Друзі сайту
Редакція Газети "Звезда-4"
Наш Блог
ЛітАкцент
ЛітФорум
Головна » 2017 » Травень » 4 » Доля нашої усмішки в руках наших дітей
11:11
Доля нашої усмішки в руках наших дітей

26 квітня у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, що у Львові, відбулося нагородження цьогорічного лауреата Мистецької премії "Глодоський скарб" Андрія Содомори - письменника, перекладача, літературознавця. Вручав премію її ініціатор - Григорій Гусейнов, головний редактор журналу "Кур’єр Кривбасу".

Перед початком цієї акції авторові вдалося кілька хвилин поспілкуватися з Григорієм Гусейновим. Отже,


І. Міні-інтерв’ю з п. Гусейновим


- Пане Григорію, це вже десятий раз Ви вручаєте премію "Глодоський скарб"?

- Одинадцятий.

- А чому у Львові? Адже, здається, цю нагороду Ви постійно вручаєте в Києві?

- Хотілося якось змінити цей процес. Про Львів у мене святкове враження склалося.

- А як узагалі виникла та премія?

- У 2006 році я отримав Шевченківську премію. Вирішив використати її на загальнонародну справу. Сконтактувався з Михайлом Слабошпицьким, виконавчим директором Ліги меценатів, і запропонував йому разом заснувати таку нагороду. Андрій Содомора - вже 14-й лауреат за ліком. Бо два роки обирали по два лауреати. Це вже, знаєте, - як сім’я: всі знамениті.

- Можете назвати когось із них?

- Першим був Тарас Компаніченко, й останнім - Іван Яцканин, голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор журналу "Дукля". Серед них також - Віра Вовк, Ліда Палій, Емма Андієвська, Віктор Неборак… Не називатиму всі їхні титули…

- … бо читачі, гадаю, знають цих письменників, митців.

- Звичайно. З 1994 року ми почали видавати "Кур’єр Кривбасу". Але це не завжди легко вдавалося, бо…

- … фінанси, фінанси…

- Власне.

- А влада у нас - поза літературою, культурою - взагалі…

- Так, влада не дбала і не дбає про це. Громадськість працює - то ж, слава Богу, ще щось виходить. А влада - це, по-перше, податки, а по-друге, корупція. Для неї головне - гроші, гроші, власні статки.


Тепер, з вашого дозволу, шановні читачі, переходимо до головної частини матеріалу:


ІІ. Виступи при врученні премії "Глодоський скарб"


Григорій Гусейнов, письменник, головний редактор журналу "Кур’єр Кривбасу":

"Дякую за гарні слова Данилові Ільницькому. У мене - формальна функція вручення нагороди… Символічні речі відбуваються - якщо говорити ширше. 2007-й. Ми вручаємо Премію Тарасові Компаніченку. І це відбувається в Літературному музеї в Києві - у колишньому Колегіумі Галагана. А поруч - місце, де вінчалися Іван Франко й Ольга Хоружинська. І це поставило нам завдання: рано чи пізно будемо змушені приїжджати до Львова. Остання крапка: 2016-й. Книжка про смерть Хоружинської. Личаківський цвинтар. Троє чи четверо людей ідуть за її труною (!!!)
…Нині я тішуся, бо вручаю нагороду Андрієві Содоморі. І головне: в нас уперше, на 11-му варіанті нагородження, Андрій Содомора прочитає нам доповідь".

Андрій Содомора, письменник, перекладач, літературознавець, есеїст, професор кафедри класичної філології ЛНУ імемі І.Франка:
"Дякую за нагороду. "Глодоський скарб" нагадав мені про Трою. І казка, і реальність… Це висока честь отримувати її у Франковому Домі, де для мене виступати - також велика честь і відповідальність… Я щиро всім дякую. Це - не доповідь і не лекція. Це я поділюся кількома своїми думками. В душі людини - усмішка. Сьогодні - день особливий, 31 рік тому - аварія на Чорнобильській атомній… Коли я дивився на прапори, - подумав, що наш національний прапор - усміхнений: небесна блакить і земний простір. Тобто - душа усмішки. Наш прапор усміхнений двома барвами…

Висловлю кілька думок… Квітень. Квітка усміхається. Весна. А весна - це "сміються, плачуть солов’ї". Між сміхом і плачем є підвальна середина філософії - усмішка. Усмішка - це золото душі. Маля вві сні усміхається. Щось воно бачить. Але ніхто не скаже що. Енергія дивовижної усмішки доноситься до нас із того світу… Соломія Крушельницька завоювала світ своєю душею - співала "Родимий край, село родиме…"
…Поїзд Львів - Київ. Їхали після Чорнобиля, з Юрком Ковалем. Були два шахтарі. Один із них сказав: "Ситий! Чого ще треба?" Мене жахнула ця думка. Усмішка і тупа ситість - несумісні речі… Усмішка Горація, Овідія - найцікавіше досягнення античності.
…Коли не поєднується тіло з душею - це страшно. Як казав Горацій? "Спочатку природа своїм виявом дарує нас всередині, а тоді язик (переказом душі) виносить усі ці порухи".
…З чого ми сміємося? А як пояснити, з чого ми усміхаємося? Усміх думки набуває тілесного вияву.
…Коли кажемо "не хвилюйся", - то це морське плесо. Наскрізна метафора - море і людська душа: "не хвилюйся!"
…Ціла наша історія - це прагнення повернути Україні усмішку. Бо дуже важко, коли Україна сумна.
…Освіта. Повинна бути усміхнена. Якщо вона не усміхнена, - нічого не буде.
…Людина покликана володіти своїми емоціями. Про це говорив Архелог… Наша доба відходить від світу живої природи. Все ніби справжнє - і ніби несправжнє. "Тіпа і карочє" виникло - ніби таке, ніби не таке; ніби є і ніби не є.
…1472 рази слово "серце" читаємо у творах Івана Франка. Хоча він - і "Каменяр".
…Онук. Загадка усмішки. Доля нашої усмішки в руках наших дітей".

Микола Ільницький, член-кореспондент НАН України, письменник; завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ імені І.Франка:

"Вітаю Андрія Содомору з високою нагородою - "Глодоським скарбом". Хочу сказати, що Музей цей - скарбниця нашої духовності. Сюди повинні приходити люди, багато людей. Я знаю А. Содомору - ми ровесники. Він починав як самітник. Починав з перекладу. Він - людина, яка почула голоси всієї античної літератури. Переклади А. Содомори є філігранними. Андрій Содомора - митець великого формату. У нас у Львові була і є перекладацька школа… Я думаю, що всі, очевидно, так думають, що те, що зробив Содомора - не завершення, а продовження цієї школи. Школа перекладацька має поширюватися. Такий потік асоціацій, де через деталь художню створюється панорама, широкий простір. І слава Богу, що він має все те золото у своїй душі… Дякую панові Григорію за його передчуття - хто гідний Премії".

Сергій Тримбач, письменник, кінодіяч, заступник голови Шевченківського комітету:

"Глодоський центр перенесеться до Львова. Хоча б тому, що у Львові живе Андрій Содомора. Україна повинна бути усміхненою. Олександр Довженко запитував: "Що це за Україна - ойкають?" Коли в Україні така велика сміхова культура.

…Дуже точно обрано місце вручення нагороди. Серед означень І.Франка - перше: "мислити". Бо в нас якось так виходить, що письменник - це емоції. А з головою ніби не дуже дружить… Часи нині: слів так багато, що ми їх часто чуємо як шум. Так-от, пане Андрію, ви - "не тіпа". Ви - людина, яка працює зі словом. В українському слові - і Вергілій, і Горацій… А Содомора для мене - мислитель. У мене буде ідея: зробити про Вас фільм. Я хочу подарувати вам ілюстровану історію українського кіно - від 1896 до 2016 років. Я почув, що ви любите кіно - і правильно робите. У нас, в Україні, мусить бути інтелектуальне кіно".


ІІІ. Замість зауваги


Виступи відомих письменників подано, звісно, у скороченому варіанті. Додамо, що відкривав Вшанування Андрія Содомори директор Музею Івана Франка, кандидат філологічних наук Богдан Тихолоз, модерував акцію кандидат філологічних наук Данило Ільницький (Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України).

Акція викликала у львів’ян надзвичайне зацікавлення. Невеличке приміщення Музею ледве вмістило тих, хто нині все ж таки живе літературою, мистецтвом, а головне - майбутнім рідної Вкраїни.
Будемо сподіватися, що львівські творці духовності ще не раз "змусять" керівництво "Глодоського скарбу" вручати відповідні премії саме їм і саме у Львові.

Спілкувався і слухав промовців Богдан Залізняк,
керівник прес-центру наукової журналістики
ЗНЦ НАН України і МОН України,
член НСПУ і НСЖУ, кандидат філологічних наук,
м. Львів

Переглядів: 104 | Додав: courier-kr | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: