Вівторок, 19.09.2017, 22:41
Вітаю Вас! | RSS
З питань розміщення реклами в журналі звертайтесь за телефоном: (098)091-09-32, (0564)74-90-50
Прайс-лист на книжкову продукцію



Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту
Редакція Газети "Звезда-4"
Наш Блог
ЛітАкцент
ЛітФорум
Головна » 2011 » Жовтень » 13 » Бог людині дав можливість писати
14:20
Бог людині дав можливість писати
У нещодавно створеній аудиторії "Літературне Придніпров’я" Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара студент-філологи мали нагоду поспілкуватися з письменником Придніпров’я Григорієм Гусейновим.
Зустріч відбулася у рамках презентації шостого тому краєзнавчої антології письменника "На землі, на рідній...". У ній вперше зібрані унікальні свідчення очевидців та художні тексти, що дозволяють скласти уявлення про життя на Катеринославщині та Придніпров’ї у різні часи. Також Григорій Джамалович розповів про історію створення своєї нової книги "Повернення в Портленд". Справжнім святом виявилось для нього знайомство з аудиторією Павла Загребельного, який свого часу пропонував письменникові стати редактором журналу "Київ" і підтримував з ним теплі стосунки. 
Завідувач кафедри української літератури факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Наталя Петрівна Олійник звернулася до студентів та гостя: "Рік назад ми познайомилися з Григорієм Гусейновим, письменником, лауреатом Шевченківської премії, редактором найчитабельнішого в Україні часопису "Кур’єр Кривбасу". Минулого року розмова з ним, книги, які він подарував, стали поштовхом до того, що в наших студентів з’явився глибинний інтерес до творчості письменника. У мене під документ беруть Ваші "Незаймані сніги", наша випускниця Юлія Скрипник обрала темою дисертації Вашу творчість".
- Останні півроку я був замкнений на собі, - розповідає письменник про свою нову книгу, яка зараз готується до друку. - З одного боку, це велике щастя, коли ти занурений у щось власне, і тобі там дуже гарно, як у лоні матері. Коли дитинка народжується, всі тішаться, що вона подала свій перший звук. Хоча я думаю, вона відчуває, що закінчилося щасливе і починається невідоме, а, здебільшого, й драматичне. Так і я, нещодавно лише відніс до видавництва "Повернення в Порт ленд" і не знаю, яка її чекає доля. Це асоціативна проза, починаючи яку, не знав, чим вона закінчиться. Йдеться про Київ кінця шістдесятих років, вулиці якого "дзвеніли" трамваями, пересідаючи з одного в інший, можна було проїхати все місто. У сюжеті - відкриття міста юнаком, закоханим у "Бітлз". Спочатку воно відкривалося фасадами, задвірками, потім - дивними куточками, характерами людей. Звісно, що було і кохання. Взагалі, зараз починаю усвідомлювати, що пишу лише на одну тему - кохання. Саме ця книга-щоденник - про кохання в Києві. Звідки взявся сюжет? Під час навчання наприкінці 60-х у Києві я жив у гуртожитку з одним хлопцем. Після закінчення технікуму він змушений був працювати у в’язниці в Сибіру. Його мрія повернутися в Україну відображена у назві книги "Повернення в Портленд". Через багато років під час поїздки на рідну станцію на Кіровоградщині директор школи віддав мені пакунок, який прийшов на стару батьківську адресу. Виявилося, що туди вкладено два зошити - щоденники мого товариша по навчанню. Пройшло кілька років. Закінчивши "Господні зерна", а потім і "Незаймані сніги", був момент втрати чогось, ніби все обірвалося. Я намагався "пристати до якогось берега", черговий раз у когось закохатися, бо без кохання взагалі себе не уявляю. Якось знову побачив ці зошити, почав їх перечитувати і зрозумів, що це готова книжка. Почав набирати на комп’ютері, і зрозумів, що книга мусить мати вигляд щоденника, загального зошита. Обкладинка у нього буде потерта, із зім’ятими кутиками, щось у ньому - від того часу...  докладніше
Переглядів: 764 | Додав: courier-kr | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: